море від чаю

Научрук веде курс, назву якого він скорочує як PMS (principles of measurement systems). Я дуже довго ржала, коли почула, а науч не вїзжав чого. Довелось пояснювати :)

бачила в Пекіні в супермаркеті необсмажену гречку, продається на вагу і лежить поруч з усілякими бобовими і обчищеним насінням. Ціна - 15 юанів/кг (це приблизно 18 грн). Може і рідко купують, але ж продають, і доволі дорого. А кричали що гречку тільки у совку їдять

Здавалось би, який напій найпростіше замовити в ресторані в Китаї? Заходиш в ресторан, майже на кожному столику стоїть чайничок, ще й офіціантки бігають і в чайнички води доливають.
Приносять меню - всі страви зображені на фотографіях, а напоїв у меню немає (я про середньостатистичні китайські ресторанчики). Намагаєшся сказати офіціантці «ча́», вона або не розуміє, або ігнорує і приносить кипяточок. Або починає якусь тираду китайською, а коли бачить, що ти не бум-бум, <увага!> намагається писати ієрогліфи на паперчику. Вчора я купила англійсько-китайський словничок для дітей, з малюнками. Сьогодні показала офіціантці (в ресторані подорожче) картинку і ієрогліф. Вона привела до мене хостесс, яка трошки розуміє англійську. Хостесс почала перелічувати сорти чаїв, які у них є, а я просто навмання після якогось сказала "єс". Вона кивнула головою і мені принесли <увага!> нічого.
В тому ж ресторані я намагалась замовити апельсиновий сік, він стояв в холодильниках. Я підійшла до холодильника і почала тикати пальцем у пачку з соком. Офіціантка на мене подивилась, покивала, і знов нічого не принесла!
Один росіянин сьогодні сказав, що йому ще жодного разу не вдалось замовити чай. А в якомусь ресторані подорожче йому замість чаю принесли соєве молоко :)

так як в інституті ще пусто, а я ще толком не прокинулась і давно нічого не писала в жж, спробую поновити свій читацький щоденник :)

Наявність власного велосипеду і ігнорування міського транспорту позначились на кількості прочитаних книжок за 2010 рік. У зрівнянні з Мадридом, де я в середньому осилювала книжку в тиждень, у Гронінгені одну книжку я читаю в середньому пару місяців.
Ну, в хронологічному порядку:

Arthur Hailey - Airport, Hotel, Strong Medicine Артур Хейлі став для мене відкриттям 2010 року. Чудовий стиль, захоплюючі сюжети, динаміка. Мабуть, основний бонус книжок Хейлі - це кількість деталей про систему, яку він описує - аеропорт, готельний бізнес, фармацевтичні фірми. З цих трьох книжок найбільше сподобався "Аеропорт" - дія розвивається у фіктивному аеропорту Чикаго під час сильної заметілі. Один з лайнерів під час невдалої спроби взльоту зїхав з полоси і загруз у снігу і грунті, а на борту іншого лайнера - відчайдуха з вибухівкою. Сподобався опис роботи стюардес, пілотів і авіадиспетчерів. Дуже-дуже цікаво. Найменш вразила книжка "Сильнодіючі ліки" - головна героїня змальована аж занадто ідіалістично, хоча в цілому досить непоганий сюжет.

John Boyne - The Boy in the Striped Pyjamas

Иван Шмелев - Солнце мертвых Книжка про страшні події - голодомор і більшовицький терор у Криму. Але, нажаль, дуже сильних вражень не залишила - написано трагічно і сумно, але доволі тяжко повірити у те, що помираюча з голоду людина не з'їсть своїх кур, не віддасть їх голодуючим дітям, а годуватиме і хоронитиме, як своїх рідних.

Александр Солженицын - Раковый корпус

Markus Zusak - The Book Thief

Достоевский - Идиот Щось не складуються у мене відносини з Достоєвським. Це вже друга його книжка, яку я через силу прочитала і подумала: "І що?". Розповідь про князя Мишкіна, що страждає епілепсією і ідеологічністю (навіть не зрозуміло, котрий з недугів страшніший) і про благородних дєвіц, котрі за відсутністю достойних занять всю книжку закатують істерики. Такі книжки треба або проковтувати залпом, як гіркі ліки, або ж читати з конспектом - від кількості дійових осіб і їх проповідей хочеться стрілятись. Феномен Достоєвського так і залишився для мене незрозумілим - чи то я оєвропеїлась, і тому не розумію глубини "души русской", чи то просто не доросла ще.

Loung Ung - First They Killed My Father Автобіографічна книжка жінки, що вижила під час геноциду Пол Пот у Камбоджі. Страхи режиму, голоду, війни дитячими очима. Дуже рекомендую.

Дмитрий Емец - Таня Гроттер під кінець року хотілось чогось епічного, тупого і довгого. що хотіла, те й отримала. жодна звилина не напряглась :)

буду поступово дописувати рецензії

Світла память тобі, Белла

Наслідки Дня Королеви :

( +2 )
Власне, його святкування не відрізняється від будь-якого масового заходу в Україні: жива музика якихось місцевих гуртів, купа пяних і обдовбаних людей, море сміття під ногами і черга в громадські туалети.

якщо я звалю звідси нафіг, не кінчивши пхд, то це буде через йобану голландську погоду

Чудовий і трошки сумний мультфільм. Гарна анімація, приємна музика, а слова - та навіщо вони потрібні. Дуже рекомендую.

Spides від Єкатерини murkiska Лукашевої . 30 модулів, сторона квадрату 5на5, готова кусудама - приблизно 10см в діаметрі. Клей :( Дуже приємна моделька.



До речі, у murkiska є розкішний сайт :) Там не тільки круті фотки показують, а ще й діаграмами діляться :)